Історія Hafiz Mustafa сягає 19 століття. У 19 столітті в Стамбулі жили відомі анатолійські кондитери. Ті, хто приїздив до столиці з бідних містечок Анатолії, імовірно, обирали цю професію, підтримуючи земляків. Ісмаїл Хакки бей, який прибув із центрального міста Чанкири, опинився серед кондитерів на вулиці Хамідіє в Бахчекапи, хоча його ремеслом була справа саррафа. У 1864 він почав виготовляти льодяниковий цукор у підвалі будівлі, де придбав приміщення; разом із синами, які допомагали йому, він познайомив стамбульців із кондитерськими виробами й полюбився їм — зокрема завдяки дедалі ширшому вибору та звичці ласувати солодощами. Мустафа, один із його синів, допомагав батькові, а водночас був муедзином мечеті Арпаджилар. Багатовікова традиція смаку й торгівлі за сто років змінила власників, але місце першої крамниці солодощів і смак, що залишився на піднебінні, ніколи не змінювалися.

Крамниця в Еміньоню, одному з небагатьох місць, які можна назвати серцем стамбульської торгівлі, невдовзі потрапила до поважних торговельних довідників. Згідно з одним із них — Annuaire Oriental — Ісмаїл Хакки був серед кондитерів у 1888 в Бахчекапи. Праворуч і ліворуч від крамниці були кравецькі майстерні та годинникова крамниця. Через рік ім’я Ісмаїла Хакки бея внесли до переліку кондитерів у Бахчекапи та на вулиці Алача Хамам. У 1891 кондитерську замінила кравецька майстерня сусіда, а вона переїхала до крамниці з номером на дверях. На початку 1902 у Бахчекапи працювали два кондитери на ім’я Хаджі Мустафа та Хаджі Ісмаїл.

Після того як ці дві крамниці пропрацювали до 1921, назва бренду стала дедалі виразнішою: Хаджі Ісмаїл-заде Хафиз Мустафа. У 1924 Хафиз Мустафа з’явився в Єребатані зі своїми іншими виробами, на яких спеціалізувався протягом багатьох років. Після крамниці з пирогами на вулиці Дуду Одалари в Бейоглу відкрилася ще одна цукеркова крамниця на ім’я Ісмаїл Хакки. Хафиз Мустафа був не єдиним, хто успадкував справу батька. Його інший син, Омер Лютфі, так само, як і Хафиз Мустафа, захоплювався цією професією. Про це можна судити з того, що Хафиз Мустафа взяв прізвище Кандман, а Омер Лютфі бей — прізвище Джебеджі. Уже після 1929 крамниця здобула сталу славу під ім’ям Хафиза Мустафи, і лише зрідка її називали «Хафиз Мустафа та сини», як у записі 1930.

З 1926 до 1938 фундація Hafiz Mustafa отримала одинадцять нагород на міжнародних ярмарках у різних містах і країнах, зокрема в Парижі, Брюсселі та Льєжі. Управління зовнішньої торгівлі — одна з нових установ молодої республіки — також подякувало в газетному оголошенні деяким компаніям, зокрема Hafiz Mustafa, які взяли участь у Східному ярмарку в Барі у 1932. У ті роки Джеміль бей, син Хафиза Мустафи, почав активно долучатися до роботи й прагнув більш універсального смаку. У часи, коли в газетах обговорювали імпорт какао, з’явився новий бренд Хафиза Мустафи та його синів — Cikolat Cemil… Водночас Cikolat Cemil було складно перевершити Хафиза Мустафу і як продукт, і як бренд. Хафиз Мустафа був добре відомим торговцем — про нього писали навіть у зв’язку з весіллям його доньки.
Хоча в оголошеннях Джеміль бей наголошував, що є наступником батька, він ніколи не відмовлявся від його імені. У святкові дні, найважливіші для кондитера періоди року, він радив клієнтам купувати святкові солодощі в «Хафиз Мустафа та сини». Тахіні та халва, які входили до асортименту ще з 1929, також сприяли добрій славі Хафиза Мустафи. Тепер Джеміль бей використовував у своїх оголошеннях назву Cocolat, вітаючи клієнтів зі святом: «Хафиз Мустафа та його син Cikolat Cemil вітають вас зі святом».

Джеміль бей помер у 1947, і протягом наступних десяти років його та батька поминали читанням мевлітів. На час його смерті підприємство Хафиза Мустафи вже було добре усталеною компанією з вісімдесятирічною історією. Його дружині Васфіє та онукові Сонмезу Кандману випало підтримувати справу й розвивати її. У 1948 назву та логотип компанії зареєстрували в Офіційному віснику власності на ім’я С. Кандмана — наступника Джеміля, сина Хафиза Мустафи. Хоча в перші роки нові власники крамниці солодощів воліли називатися Хафиз Мустафа Кандман, у наступні роки вони почали використовувати зареєстровану назву.
Пані Васфіє та Сонмез розуміли, наскільки важливо мати давню історію; справді, у ті роки вони постійно наголошували на минулому. Рекламними гаслами були «ваша кондитерська з 94-річною історією» у 1957 році та «99 років досвіду» у 1963. У ті роки не лише вони рекламували кондитерські вироби. Поважні торговельні підприємства, як-от Migros, що продавали вироби Hafiz Mustafa, у своїх кампаніях згадували багатовікову кондитерську традицію. Хоча асортимент закладу значно розширився, основою справи у 60-х залишалися мигдальна паста, шоколад, кондитерські вироби та цукор.
Дисципліновані й улюблені керівники Şekerci Hafiz Mustafa передали справу синові Сонмеза Кандмана, Мустафі Ніхату, коли той виріс. Друга доба Мустафи в бізнесі тривала до 1993 і завершилася через інтерес Ніхата бея до інших галузей. Мустафа Алтунджу, який придбав крамницю, намагався розвивати цю історичну спадщину, не зачіпаючи її коріння та духу. Кандидат, який представляв п’ять поколінь від часів Хаджі Ісмаїла Хакки, спробував розширити справу за нового власника, але через чотирнадцять років, у 2007, зустрівся з новим інвестором — Авні Онгуларсом. Есра Діл, науковиця, яка досліджує кондитерську Hafiz Mustafa як підприємство, зазначає, що, попри зміну власників, компанія в межах своїх можливостей зберігає різноманітність продукції, стиль виробництва, розуміння бренду та колектив. Попри ці зміни, компанія зберігає свою ідентичність бренду зі столітньою історією.
Авні Онгуларс, останній одноосібний власник кондитерської Hafız Mustafa, говорить про Хафиза Мустафу та Джеміля бея як про членів родини. Хаджі Авні бей, який прийшов з іншої галузі — текстильної, продає найкорисніші для здоров’я вироби Хафиза Мустафи за найдоступнішими цінами, зустрічає клієнтів і усміхається їм, підтримуючи емоційний зв’язок з історичним корінням закладу. Імовірно, саме тому в Бахчекапи продають 100 пончиків у 2007, а сьогодні продають 2500; про заклад також пишуть у туристичних путівниках і пам’ятних виданнях іспанською та французькою мовами.

Безперечно, одна з найцікавіших праць, пов’язаних із Hafiz Mustafa, — «Los Secretos de Hafiz Mustafa» («Таємниці Хафиза Мустафи»), написана колумбійським письменником Франсіско Леалем Кеведо. Автор представляє свою працю так: «Ця книжка натхненна незабутнім місцем, слава якого не знає меж».

Сьогодні Hafız Mustafa увійшов до словника Стамбула завдяки чотирьом філіям у Таксимі, Султанахметі, Сіркеджі та Бахчекапи.27 Як каже давній стамбульський мешканець, заклад відомий солодощами, цукром і кондитерськими виробами, а також привітністю.
Хоч би де ви були, якщо хочете відчути себе так, ніби ви в Стамбулі, можете замовити вироби Hafiz Mustafa онлайн на Grand Turkish Bazaar.
Ви можете замовити тут свіжоприготовану баклаву, лукум, турецький чай або турецьку каву від Hafiz Mustafa. Ми надсилаємо всі вироби Hafiz Mustafa з експрес-доставкою по всьому світу.

Arifoglu
Шафран Bahraman
Balparmak
Шоколад Bolci
Dalan D’olive
Hafiz Mustafa
Haci Bekir
Kahve Dunyasi
Karakoy Gulluoglu
Kurukahveci Mehmet Efendi
Kurukahveci Nuri Toplar
Selamlique